Записи палаючого серця

Просто якось написалось, можна сказити крик душі. Прошу прокоментувати.

Чом сильно так болить душа,
За рідную, святую Україну?
Чом туга серце ріже без ножа?
Чом думи розум мучать без упину?

Чого ми всі зрусічені тепер,
А справжніх патріотів не зосталось?
Народе український, ти не вмер,
Та духу твого може вже й не стало.

Чого мені так сумно на душі?
Чи я забуть не можу українську,
Закинути шевченкові вірші,
Забуть історію народа сиротинську?

Не можу. Та й не хочу забувать.
А хто забув, тому прокльон, прокляття!
Довіку буду теє пам’ятать,
Поки іще горить моє багаття.